A
A
A

У ЧНУ ім. Ю. Федьковича випустили когорту молодих командирів, 20-відсотків серед яких – дівчата-військові

Минулої суботи, 23 липня, навчальний збір курсантів завершився урочистим складанням військової присяги на вірність українському народові. За час свого вишколу вони набули таких актуальних військових спеціальностей, як командир механізованого взводу, командир артилерійського взводу, фахівець з морально-психологічного забезпечення бою.

Цікаво, що на кафедрі військової підготовки можна побачити не лише хлопців, але й дівчат, які також проявили бажання стати офіцерами. Загалом, там прекрасних представниць людства є 20-відсотків, у кожному взводі – по 5-6 осіб.

Формують командира, якому довірять людей

За словами завідувача кафедри військової підготовки, полковника Ярослава Зорія, від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну на кафедрі не переформатовували свою діяльність, та більше сфокусувалися на практичній складовій.

Ярослав Зорій радить випускникам військової кафедри пам’ятати про військове товариство, підтримку одне одного і відповідальність за свій майбутній особовий склад

– Не просто в сенсі уміння стріляти, натискати на гашетку чи заряджати гармату, ні, йдеться про формування командира, якому довірять людей. Наш випускник прийде до війська як командир взводу різновікових та різнорівневої підготовки військовослужбовців. І цьому молодому офіцерові треба ними керувати, вести у бій, зберігати їм життя і, звичайно, виконувати бойові завдання. Тому зараз ми сфокусувалися саме на цьому. Якщо раніше старалися, щоб випускник спеціальності командира механізованого взводу кермував бойовою машиною піхоти або бронетранспортером, то зараз ми від цього відмовилися. Це, звичайно, добре, коли є такі навички, але це не основне – сісти за кермо машини і кудись поїхати. Головне завдання – організувати оборону, контрнаступ, підготувати в інженерному сенсі свої вогневі позиції, організувати системи вогню. Ось на такі моменти зараз більше звертаємо увагу, – пояснює пан Ярослав.

Також очільник кафедри зауважив, що під час підготовки офіцерів запасу керуються рекомендаціями, які надає командування Сухопутних військ, Головне управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ, Генеральний штаб.

– Хоча, звичайно, вишкіл на кафедрах військової підготовки майбутніх офіцерів не означає, що вони закінчать кафедру і вже підуть служити. Так, формально можуть, але в Україні діє така практика, що, наприклад, їх призивають по мобілізації, або вони самі приходять й просять, щоб їх зарахували до лав ЗСУ, потім відправляють ще на 3-4 тижні на допідготовку. Адже не можна порівняти випускника кафедри, який навчався раз на тиждень впродовж двох років і випускника військового інституту або академії, який мінімум 4 роки навчався в щоденному режимі. Та наші випускники також показують дуже високий рівень підготовки. До нас відгуки надходять, що «до ваших випускників претензій фактично немає, їхній рівень підготовки дозволяє швидко адаптуватися і після допідготовки вони сміливо рухаються далі», – розповідає Я. Зорій.

Читайте також:  У межах «Руху без бар’єрів» капітально відремонтують дитячий майданчик

– Пане Ярославе, що побажаєте нинішнім випускникам, які щойно склали присягу на вірність українському народові?

– Першою чергою бажаю абсолютного, впевненого, патріотично налаштованого розуміння своєї ролі й своєї місії, яку їм треба буде виконати в разі необхідності, зважаючи на те, що вони вже мають певну підготовку. Звичайно, більшість з випускників підуть навчатися в магістратуру, тому що це, як правило, 4 курс закінчили хлопці та дівчата. Хоча в нас навчаються в тому числі й громадяни України, які вже мають ступінь бакалавра чи магістра (5-10 років тому здобули освіту у вузах) і мають право вступати (до 38 років, – авт.) на навчання на кафедрі. Ось цьогоріч у нас закінчила навчання Ілона, є учасницею бойових дій у 2015-2017 роках, а зараз вона випускниця і вже військова.

Звичайно, я бажаю нашим випускникам пам’ятати все, що вони тут вивчали, пам’ятати про військове товариство, підтримку одне одного і відповідальність за свій майбутній особовий склад. Бо, як вже згадував, ми на це звертаємо дуже велику увагу, щоб виростити гідного командира, лідера, управлінця і як «батька солдата», якому доручають особовий склад не лише для того, щоби виконувати бойові задачі, але й успішно та ефективно це робити, залишаючись неушкодженими.

Читайте також:  Тиждень вистав, дискусії та фотовиставка: чим дивуватиме фестиваль «Золоті оплески Буковини»

Звичайно, буде багато чого залежати від вміння командира комунікувати, позитивно зарекомендувати себе та мати бажання далі навчатися. Не цуратися вчитись у своїх підлеглих. Ми також на цьому наголошуємо. Нічого в цьому страшного немає, щоби набувати певного військового досвіду у тих військовослужбовців, які можуть бути молодшими за віком і званнями, але вже мають серйозний бойовий досвід. Відтак, за правильної організації управлінсько-командно-виховної роботи, молодий офіцер швидше адаптується і стане в стрій. Насправді всі зацікавлені в тому, щоби в команді був грамотний офіцер, грамотний командир, за яким будуть йти військовослужбовці й виконувати бойові завдання.

Готуються до Перемоги і 75-річчя кафедри

Цьогоріч урочисте складання військової присяги на вірність українському народові не проводили на території військової частини з міркувань безпеки. Щоб не зосереджувати велику кількість людей в одному місці, зважаючи на ті події, які відбувалися в Кременчузі, Вінниці тощо… Тому в два етапи провели складання присяги на території кафедри військової підготовки.

– А наступного року, після нашої Перемоги, в якій ми всі впевнені, проведемо урочистості на території військової частини на стройовому плацу, як ми це завжди робили в мирний час, – обіцяє Я. Зорій. – Адже 2023 року відзначатимемо 75-річчя з дня заснування кафедри і вже від 1 вересня будемо до цього готуватися.

Вихованці та викладачі кафедри нині захищають Україну

На військовій кафедрі підтримують зв’язок зі своїми викладачами і вихованцями, які зараз опинилися на фронті. Тож там з перших вуст знають, що у всіх сильний бойовий дух, тим паче, що чимало серед них уже мають за плечима бойовий досвід.

«Ростислав пішов захищати Батьківщину ще в першу хвилю. Після того, як звільнився з армії 2016 року, працював у ЧНУ ім. Ю. Федьковича на факультеті педагогіки, психології, соціальної роботи. Тепер, щойно розпочалося повномасштабне вторгнення російського окупанта в Україну, він разом з батьком пішов на фронт».

Читайте також:  В Україні стартує прийом заявок на одноразову виплату 6500 гривень у межах програми «Зимова підтримка»

«Андрій – викладач філологічного факультету, випускник військової кафедри, доцент, кандидат наук служить у Збройних силах України від 2014 року до сьогодні. Зараз перебуває на передовій».

«Павло також служив і в першій каденції, і зараз також у війську. Після початку повномасштабної війни він звільнився з поліції, щоб піти в армію. Також є кандидатом фізико-математичних наук, випускником військової кафедри».

«Загалом, є багато взірців для наслідування й серед дівчат. Марія – військова, має артилерійську спеціальність, свого часу вона закінчила факультет фізкультури».

«Олександр – артилерист, служив у 2015-2018 роках, після звільнення прийшов 2018 року на військову кафедру на посаду завідувача навчальної лабораторії, зараз – знову на війні – командир батареї».

«Сергій свого часу пройшов Афганістан. Згодом працював на кафедрі військової підготовки. А цьогоріч знову пішов служити, зараз на передовій, хоча міг і не йти, адже має інвалідність».

До теми. Навчальні БМП нині б’ють ворога

У другій половині березня дві навчальні бойові машини (БМП), які були на кафедрі військової підготовки, передано у війська. Їх відправили на передову, зважаючи на те, що там вони значно потрібніші.

– Це, звичайно, нам не дуже поліпшило навчальний процес, але, гадаю, там їх застосують за призначенням, – каже Я. Зорій. – Коли до нас приїжджали військовослужбовці їх отримувати, то вони сказали, що саме таких бойових машин ще не мають. Звісно, спершу ми їх добре підготували і волонтери нам допомогли, і університет доклався до того, щоб привести цю техніку до ладу. Хоча вони і навчальні, але треба було провести комплексні ремонтні роботи і ми до цього доклалися дуже вчасно. Коли машини відправили своїм ходом, то військові, що їх отримували, були дуже вражені. Ми розуміли, що це потрібно зробити. Нехай вони там послужать вірою і правдою нашим військовим та допоможуть зберегти їхнє життя.

Ольга ШУПЕНЯ

   
Новини Чернівецької області

Залишити відповідь