Директорка Чернівецького обласного центру зайнятості Любов Кожолянко
Фото автора
A
A
A
Від початку дії режиму воєнного стану до служби зайнятості звернулися 1992 ВПО, статус безробітного отримали – 1679
З початку воєнних дій в Україні попит на роботу збільшився. Це свідчить про те, що вакансій на ринку праці стало менше. Відповідно зросло навантаження на одне робоче місце. Особливо загострилася ситуація після того, коли у віддалені від бойових дій області евакуювалося сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, з березня нинішнього року по кінець літа до Служби зайнятості звернулися майже дві тисячі переселенців, однак робочі місця одержали тільки 429 осіб. Ще 449 безробітних осіб цієї категорії продовжували отримувати послуги обласної Служби зайнятості.
Як вимушеним переселенцям отримати роботу, де ставати на облік та куди звертатись? Чи пом’якшили ситуацію із працевлаштуванням внутрішньо переміщених осіб та буковинців релоковані підприємства? Ці та інші теми стали предметом нашої розмови з директоркою Чернівецького обласного центру зайнятості Любов’ю КОЖОЛЯНКО.
На Буковині 90 роботодавців отримали компенсацію витрат з оплати праці за працевлаштування 225 внутрішньо переміщених осіб
Виконували функції Луганської служби зайнятості
– Через те, що на Буковині немає великих промислових підприємств, проблема працевлаштування існує постійно. Загострив її неочікуваний наплив переселенців. Як впоралися із завданням, пані Любове?
– Буковина, як відомо, за часів незалежності ніколи не була у лідерах із працевлаштування, оскільки на території немає великих підприємств, а бізнес здебільшого – дрібний. Є, щоправда, кілька підприємств з виготовлення кабельно-провідникової продукції «Аутомотив Електрик Україна» та «СЕ Борднетце-Україна», де задіяно по понад тисячу людей, які працюють на потужностях колишніх заводів ВПК «Кварц» та «Гравітон». Звісно, з початком війни навантаження зросло. Насамперед через те, що ми два місяці додатково виконували функції Луганської служби зайнятості – від реєстрації безробітних до нарахування коштів. Але досвідчений колектив Служби впорався із завданням. З початку року понад 17 тисяч буковинців і вимушено переселених осіб звернулися до нас за допомогою. На жаль, не всім вдалося допомогти. Статус безробітного отримали 7,3 тисячі осіб. За сприяння обласної служби зайнятості з початку року по кінець літа включно роботу знайшла 4401 особа. Проте, з’ясувалося, не всі переселенці поспішали ставати до роботи. Ми виїжджали в об’єднані територіальні громади, пропонували свої послуги ВПО. Переселенці відразу запитували про розмір заробітної платні. Пропонуємо їм роботу із зарплатою 10-12 тисяч. Вони заперечливо хитали головою й відмовлялися, бо, виявляється, за попереднім місцем роботи у них була зарплата 25-30 тисяч. Це тому, що у всіх державних установах був індекс 2. Тобто, якщо у нашому регіоні зарплатня держслужбовця становила 20 тисяч гривень, у східному регіоні множилося на два. Плюс там працювало багато правоохоронців, військових, у яких теж висові виплати. А жінки здебільшого не працювали, оскільки чоловіки повністю забезпечували родини.
– Хіба зарплата на Буковині не може позмагатися з тими, що є в інших регіонах?
– Щодо заробітних плат, які пропонують роботодавці області, то максимальна становить 30000 гривень. На таку зарплатню може розраховувати зубний технік. Заступнику начальника відділу обіцяють 20383 гривні, є вісім вакансій, сім з яких у сфері охорони здоров’я, із зарплатнею 20000 гривень. Водіям обіцяють 19000 гривень, начальнику виробництва лиття пластмас – 18000, закрійнику – 17000, 127 пропозицій роботи зареєстровані у базі обласної служби зайнятості із зарплатнею від 10 до 14 тисяч гривень.
– Передбачаємо, що найскладніше було працевлаштувати внутрішньо переміщених осіб. Які формальності заважали?
– Ні, особливих проблем не виникало. Переселенцю, щоб отримати роботу, належало лише прийти до Центру зайнятості. Якщо людина приїхала з місця бойових дій, то тільки у цьому випадку їй потрібна довідка. Якщо ж вона приїхала з будь-якого іншого міста, то могла звернутися до Центру зайнятості і стати на облік. Звичайно, ринок праці з їхньою появою на Буковині зазнав певних трансформацій. Брати на роботу ВПО було вигідно, бо з 22 березня на території України почала діяти постанова, завдяки якій роботодавець одержав можливість компенсувати витрати за працевлаштування переселенців. Зокрема, роботодавець, який сплачував внески, де працюють застраховані особи, міг взяти до себе на роботу переселенця. За це Служба зайнятості йому 2 місяці компенсувала 6,5 тисячі заробітної плати. Заробітна плата у нього могла бути і вищою, але ми компенсували згідно постанови Кабінету міністрів тільки 6,5 тисячі гривень, тобто розмір мінімальної заробітної плати. Загалом 13 тисяч гривень. Це стимулювало роботодавців, тож 90 власників підприємств скористалися цією програмою. На ці заходи направлено понад два мільйони гривень.
Програми сприяють розвитку
– Які з програм стимулюють розвиток підприємництва в Україні, пані Любове?
– Нині в Україні діє кілька програм стимулювання. Наприклад, за рахунок коштів нашого фонду можна компенсувати ЄСВ, якщо працевлаштовувати на нове робоче місце безробітного за нашим направленням. Роботодавець звертається до нас і ми будемо компенсувати соціальний внесок протягом року. Якщо у пріоритетних галузях теж можемо компенсувати ЄСВ. Працює програма компенсації мінімальної заробітної плати. Крім того, безробітні на замовлення роботодавця можуть підвищити кваліфікацію. Ми маємо можливість навіть перенавчити працівників. Але ми маємо отримати гарантію, що роботодавець працевлаштує цю людину. На жаль, на Буковині підприємці беруть на роботу без офіційного оформлення. Мовляв, якщо працюєш неофіційно, не сплачуєш податки, то молодець, бо заробляєш гроші. Змінити цей світогляд людей нам не під силу, хоча й намагаємося. Нерідко чуємо від підприємців: «А ви стимулюйте нас». Та ми вже й так стимулюємо достатньо – тільки 150 мільйонів гривень часткової допомоги держава надала на період пандемії COVID-19. Хіба це не стимул? Ми, звісно, у міру своїх сил і можливостей боремося із неоформленим працевлаштуванням. Адже несплата податків – це злочин. Нелегальне працевлаштування – це по суті ухилення від податків.
– Чи пропонують в Україні гранти на створення нових підприємств чи збільшення числа нових робочих місць?
– В Україні діє програма «єРобота», за якою можуть надати грант у розмірі до 250 тисяч гривень. На ці кошти можна претендувати, якщо влаштовуєш бодай одну людину. Або ж легалізуєш ту, котра трудиться неофіційно. Механізм наступний. Потрібно мати ідею, розробити бізнес-проєкт, шляхи реалізації… Заповнити в «Дії» необхідні пункти. Пропозиції генеруються і відправляються в Ощадбанк, де враховують ризики, присвоюють відповідний бал. Якщо банк ставить оцінку більше 98 пунктів, то така заявка потрапляє до нас. Відбувається обговорення, якщо нас переконали, то рекомендуємо центральній службі зайнятості надати такій особі грант. У нашій області уже є 36 осіб, яким надали позитивні рішення, а це понад 70 нових робочих місць. На ці цілі виділено майже 8 мільйонів гривень.
Релоковані підприємства мають свої кадри
– Є офіційна інформація, що на Буковину релокувалися понад 100 підприємств. Чи змінили вони загальну картину із працевлаштуванням?
– За статистикою, найбільше бізнесів релокувалися з Харківської області – 193 підприємства, Київської – 180, Донецької – 106, Дніпропетровської – 27, Запорізької області – 26. Найбільше підприємств переїхали до Львівської області – 25 відсотків, Закарпатської – 16, Чернівецької – 11, Тернопільської – 8, Івано-Франківської – 7. Так, вони переїхали до нас, перевезли частково свої склади, але обладнання не встигли доправити. Один із підприємців із Київщини, до прикладу, не зміг перевезти агрегат, що важить 8 тонн. Отож він узяв в оренду невеличке приміщення, його працівники розфасували там перевезену каву й поки що призупинили діяльність. Інший випадок. До Хотина перевезли з Харкова склади одного із найбільших виробників велосипедів в Україні – «Велотрейду». У перші дні війни в один із цехів підприємства влучила ракета, яка повністю зруйнувала склад із більшістю запчастин. Але власник перевіз лише склад до Хотина, а виробництво планує відкрити на Тернопільщині. До слова, на Хотинщину з Харкова прибули також і частина працівників «Велотрейду». Коли ж зайшла мова про створення двох індустріальних парків, то з’явилася зацікавленість. Крім того, переїхало до нас одне з краматорських підприємств. Його розмістили на території машинобудівного заводу. Його керівники шукають працівників специфічних професій. А у нас таких немає. І місцеві навчальні заклади таких не готують. Тож ми намагаємося створювати умови для переорієнтації.
– Чимало з тих, хто евакуювалися, мали специфічну професію, а тут потрібні інші спеціальності. Як їх працевлаштувати?
– Якщо люди хочуть працювати – шукають можливість заробляти. Знаю приклади, коли евакуйовані працевлаштувалися в тролейбусне управління, Трест зеленого господарства, а ось мало хто з переселенок хоче ставати швачками, яких дуже потребують на «Трембіті», на приватних підприємствах у Волоці.
Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області