Особливості зберігання зерна
Процес зберігання зернової продукції є надзвичайно важливим, тому необхідно до цього ставитись відповідально. На якість зерна значний вплив має вологість.
Вологість – це показник ефективної технології зберігання зерна в зерносховищах. При зберіганні зерна на елеваторах, показник повинен становити 12%-16% відповідно до культури та терміну зберігання зерна у сховищі. Для зернових, які зберігаються до 1 року, допустима вологість 14%, для зернобобових – 15%, для олійних – 6-8%. Добре зберігається сухе зерно, яке має вологість нижчу допустимої на 1-2%.
При зберіганні середньо-сухого зерна є небезпека посилення інтенсивності дихання і розвитку мікроорганізмів та хвороб. Зерно, вологість якого перевищує критичну вологість на 2-3%, починає швидко втрачати свої якісні показники. Для швидкого визначення вологості зерна використовують прилади – вологоміри.
Крім вологості слід контролювати вплив інших факторів на стан зерна. Неналежні умови зберігання можуть спричинити розвиток шкідливих мікроорганізмів і шкідників та призвести до псування зерна. Вплив негативних факторів можна контролювати такими способами: – аерація зерна – це провітрювання пасивне чи штучне, яке запобігає поширенню продуктів розпаду зеленої маси; – провітрювання – це своєрідне оздоровлення, яке сприяє кращому захисту, такий спосіб ефективно допомагає захистити врожай; – вентилювання – це продування зернової маси повітрям.
У випадку, якщо вологість зерна більша за допустиму, тоді його підсушують за допомогою вентилювання; – охолодження – продування зерна холодним повітрям за допомогою вентиляційних систем чи холодильних установок, завдяки охолодженню шкідливі мікроорганізми не розвиваються, а в разі наявності – гинуть; – хімічне знезараження – пригнічення або знищення шкідників та шкідливих мікроорганізмів за допомогою хімічних речовин. Таке знезараження здійснюється різними методами: фумігація зернової маси, газація приміщень, обприскування розчинами, розкладання пігулок; – консервування – стан зернової маси, коли зупиняється діяльність ферментів зародка й шкідливих мікроорганізмів, законсервована маса перебуває у стані анабіозу, коли зупиняються будь-які біологічні зміни. На зберігання зерна значно впливають зовнішні фактори: температура та кисень. Мікроорганізми та комахи активно розвиваються у середовищі, в якому перевищені допустимі норми вологості. Тому необхідно правильно організувати режим зберігання зерна. У сухому зерні відсутня вільна волога, яка може спричинити розвиток мікроорганізмів. У такому стані біологічні процеси майже не відбуваються. Сухе зерно найкраще зберігається. Контролювати та підтримувати такий стан потрібно постійно.
Провдний фахівець фтосанітарних процедур Чернівецької обласної фіто санітарної лабораторії по Дністровському району
Олексій Русановський
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні