Пам’яті старшого сержанта Сергія Шостака (позивний «Шест»)
Хвилина мовчання
05.09.2025 09:00
Укрінформ
Колишній «беркутівець» стояв проти злочинної влади на Майдані, а тоді пішов воювати за Незалежність
Сергій Шостак служив у міліції, брав участь у миротворчій місії в Косові, на пенсію вийшов з лав «Беркуту», а коли розпочалася Революція Гідності – разом із сином вийшов протестувати проти свавілля влади.
Сергій народився 28 червня 1972 року в Луцьку. Змалку жив з мамою і старшою сестрою – батько залишив родину. Одразу після школи пішов працювати на завод слюсарем-складальником, щоб полегшити життя мамі.
В армії був десантником, служив у Новополоцьку (тодішня Білоруська РСР). А після повернення додому пішов служити в міліцію, де за три роки вже обійняв посаду командира відділення оперативного взводу «Беркут».
У 2000-2001 роках брав участь у миротворчій місії в Косові, за що отримав медаль «За миротворчу діяльність».
Після того, як у 2006 році вийшов на пенсію, разом із дружиною займався підприємництвом, ростив двох синів.
Коли 30 листопада 2013 року в Києві побили і розігнали студентів, які протестували проти згортання президентом Януковичем європейського курсу України, Сергій разом із сином Владиславом вирушили з Луцька до Києва.
«Проти нас застосовували гумові кийки, сльозогінний газ, який випікав очі й паралізував дихання. Болючі удари кийків не зупиняли, бо було зрозуміло, що дороги назад немає і з кожною секундою наближається справжня Свобода», – пригадував протистояння 1 грудня на Банковій Владислав.
19 січня, на Водохреще (або, як потім назвали ті події, «Вогнехреще»), коли почалися жорстокі сутички на вулиці Грушевського, у дружини Сергія був день народження. Він з’їздив додому привітати її, а тоді повернувся на Майдан. І в ці важкі лютневі дні Сергій з Владиславом були серед захисників барикад: обох було поранено, у шоломі Сергія застрягла куля.
Коли Росія руками своїх проксі розпочала війну на сході України, Сергій добровольцем пішов захищати Незалежність. Він приєднався до лав батальйону «Айдар», звільняв міста Луганщини, був поранений, але знову повернувся у стрій.
27 липня 2014 року старший сержант, заступник командира підрозділу розвідки Сергій «Шест» Шостак разом із 12 побратимами загинув у бою за Лутугине.
Бійця поховали 31 липня 2014 року на Алеї почесних поховань в селі Гаразджа Луцького району. Посмертно Сергій Шостак був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня і нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту».
У 2018 році Луцька міська рада присвоїла йому звання Почесного громадянина міста.
Шана Герою!
Фото з сайту "Небесна гвардія", "Книга пам'яті полеглих за Україну" та Луцької міської ради
Новини з передової