Пам’яті енергетика, молодшого сержанта Євгена Кіщенка (позивний «Кіпіш»)
Хвилина мовчання
21.10.2025 09:00
Укрінформ
Попри наявну “бронь” добровільно став на захист України
Євген Кіщенко народився 8 липня 1989 року у Дрездені (на той час – Німецька Демократична республіка). Родина згодом повернулася у СРСР, оселившись у Божедарівці на Дніпропетровщині.
Як згадує мати героя, Ірина Кіщенко, син був непосидючим, рухливим, любив спорт. У всьому допомагав матері. “Бачу ціль – не бачу перепон. Це про мого синулю. Якщо ставив якусь мету, обов’язково її досягав. Йому все було цікаво спробувати, довести задумане до кінця. І щоб все було ідеально”, – розповідала Ірина.
Після школи Євген отримав професію газозварювальника у Полтавському гірничому ліцеї. В енергетику ж потрапив випадково, коли у 2012 році після служби в армії працевлаштувався у Дніпрообленерго. Спочатку працював на підстанції в селищі Биково, потім перевівся до Вільногірська. Став електромонтером.
За спогадами матері, Євген спочатку побоювався працювати на висоті. Однак згодом звик до цього та із задоволенням і завзяттям виконував висотні роботи. Вдома намагався усе облаштувати, щоб було затишно й зручно. Одружився, жив у Вільногірську, але за кожної нагоди відвідував рідну домівку.
У 2014 році Євген рвався на передову. “Тоді ми його якось змогли вговорити. А у 2022-ому на початку березня Женя, маючи бронь, добровольцем став на захист України у складі 93-ої бригади “Холодний Яр”, – розповідає його мати.
Уже в березні 2022 року частина Євгена виконувала бойові завдання під Ізюмом. Саме там в Ізюмському районі Євген був одним із перших, хто зміг збити “Стінгером” ворожий розвідувальний безпілотник “Орлан-10” з відстані 3 км.
“Не один ворожий безпілотник не долетів до цілі завдяки Євгену. Для побратимів він був і залишається незламним воїном. Незважаючи на обставини, ніколи не залишав на полі бою своїх побратимів, завжди знаходив вихід з найбезвихідніших ситуацій”, – згадує керівниця ПТУ №17, волонтерка Олена Бабіченко.
Після визволення Харківщини підрозділ Євгена перевели на Донеччину. Там він воював на бахмутському напрямку, де й загинув в одному із боїв, намагаючись врятувати життя побратимам. Сталося це 7 жовтня 2022 року.
Посмертно Євген Кіщенко був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеню. А у березні 2023 року у Божедарівці з’явилася алея дерев його імені.
Вічна пам’ять Герою!
За матеріалами НЕК “Укренерго”, видання “Нові рубежі”
Фото: Кам’янська райдержадміністрація, видання “Нові рубежі”
Новини з передової