«Реформа старшої школи – це про дітей, а не про будівлі».
У Чернівцях відбулася зустріч із заступницею міністра освіти і науки України Надії Кузьмичової. Під час візиту посадовиця розповіла про особливості впровадження реформи профільної старшої школи та державні інвестиції у розвиток освітнього середовища.
«Реформа старшої профільної школи – це не про будівлі, а про дітей. Ми маємо бути спроможні створити для них якісні умови. І це наша спільна відповідальність – держави, громади, вчителів і батьків», — заявила заступниця міністра освіти і науки.
Надія Кузьмичова наголосила, що Міністерство освіти і науки не лише реалізує реформу профільної школи, а й працює над трансформацією змісту освіти. Це має змінити освітнє середовище і зробити його більш сучасним.
«Держава інвестує — без перебільшення — мільярди. І вже є гарні приклади того, як використання цих грошей перетворює простір, у якому займаються наші діти. Це дає розуміння, що реформа не просто на словах, а видима», — додала посадовиця.
Пояснюючи підхід міністерства, Кузьмичова наголосила, що важливо не лише ухвалювати рішення «згори», а й доносити зміни до громад.
«Мета – пояснювати, що відбувається в законодавстві, під що виділяють кошти і які зміни мешканці конкретної области можуть відчувати. Ми прагнемо, щоб комунікація відбувалася не лише на рівні міст, а й на місцях».
У проєкті Державного бюджету на 2026 рік передбачено зростання освітніх субвенцій.
Щонайменше три субвенції із загальним кошторисом понад 10 мільярдів гривень держава інвестує, щоб зміни були помітними на рівні громади.
Зокрема: три мільярди гривень – на впровадження реформи Нової української школи, частиною якої є старша профільна освіта; окрема субвенція на шкільні автобуси для забезпечення доступности освіти у віддалених громадах; субвенція на укриття – тепер не лише для прифронтових, а й для західних областей.
Посадовиця прокоментувала дискусії серед батьків у Чернівцях щодо формування мережі ліцеїв. Частина батьків висловлює занепокоєння через необхідність довезення дітей із мікрорайонів, де ліцеїв не передбачено.
Заступниця міністра наголосила, що довезення учнів більше передбачене лише для початкової та середньої шкіл. Однак громади можуть самостійно організовувати маршрути й для старшої, якщо це потрібно для зручности дітей.
Також вона запевнила, що початкові школи не підпадають під норму щодо мінімальної кількости учнів, тому підстав для їх закриття немає.
«Перехід шкіл до статусу гімназій і ліцеїв буде поступовим і екологічним. Учні, які вже навчаються у школах, продовжать навчання у своїх класах, а нові набори не здійснюватимуть у тих закладах, які стануть відокремленими ліцеями».
Кузьмичова уточнила, що цей «м’який сценарій» може тривати до десяти років, але громади можуть обирати швидші варіанти, об’єднуючи заклади одразу.
«Дуже важливо розуміти, що ідеальний ліцей у майбутньому – це не просто будівля, а й кадровий склад, який спроможний давати профільну освіту в 10–12 класах. Концепція Нової української школи не змінювалася із 2017 року, і саме зараз ми доходимо до її третього етапу», — пояснила вона.
Кузьмичова зазначила, що створення окремих ліцеїв — процес поетапний, і перехід до нової моделі триватиме декілька років.
«Чи зможемо ми мати ідеальні ліцеї вже 2027 року? Ні. Але маємо цей образ і рухаємося поступово».
Посадовиця наголосила, що жодних нових законодавчих змін у цій сфері не ухвалювали. Закон «Про повну загальну середню освіту» діє з моменту ухвалення, і вимоги до ліцеїв визначені давно.
«Жодних вказівок від міністерства, хто і які таблички має змінювати, не було. Це рішення громад. Але важливо, щоб воно базувалося не на збереженні будівель, а на забезпеченні якісної освіти для дітей», — зазначила Кузьмичова.
Вона навела приклади управлінських рішень у різних містах: у Чернігові визначили лише чотири ліцеї на громаду, орієнтуючись на якість, тоді як у деяких районах Києва ліцеями стали майже всі школи.
«Перший шлях — стратегічний, другий — тимчасовий і проблемний», — підсумувала заступниця міністра.
Фото: Тараса Піца
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media