Російський шантаж не лякає, а от обстріли ракетою 9М729 – це серйозно
03.11.2025 10:50
Укрінформ
Війна може припинитися тоді, коли і США, і КНР це стане вигідно одночасно. Є аргументи за те, що це може статися доволі скоро
Щодо зустрічі Трамп-Сі, як і було зрозуміло заздалегідь, ніхто нічого конкретного не сказав і не скаже. Як це було за півроку до переговорів, так і півроку після них аналітики аналізуватимуть свої власні припущення й чужі чутки. Більш ніж наївно було сподіватися на щось кардинальне, наприклад, що Сі по результатах розмови накаже Путіну «згортати СВО». Нам доведеться вдовольнитися тим, що вони ВПЕРШЕ поговорили про Україну. А війною безпосередньо вони займуться лише тоді, коли їм стане вигідне її припинення, причому одночасно і США, і КНР. Цього можна довго чекати, а може статися й навпаки. Китай, наприклад, саме зараз дуже зацікавлений у нових ринках, передусім європейських, але поки йде війна в Україні – це марні сподівання для Пекіна. Як стверджує політолог Ігор Рейтерович, російська агресія в Україні може стати, вже стоїть на заваді глобальним планам Пекіна. Втім, досі залишається чинним принцип китайської політики, проголошений главою китайського МЗС – не дати Росії програти у війні з Україною. Тож поки це протиріччя не буде вирішене, можливий лише опосередкований вплив на перебіг війни. От, скажімо, збільшення допомоги Україні від США і НАТО, і поступове обмеження її для агресора з боку Китаю.
На жаль, йдеться про процеси дуже інерційні і поки що новини в цій царині не надто нас радують. От, скажімо, ресурс WSJ з посиланням на неназвані, звісно, джерела, пише, що Трамп під час зустрічі не тиснув на свого китайського візаві погрозами жорстких санкцій за купівлю російської нафти. Тобто, американський президент пішов по м’якому варіанту, чого і слід було очікувати після висловлення ним же сподівань, що «це ненадовго», очевидно, маючи на увазі нові санкції. Тож напрошується висновок, що Україні доводиться діяти автономно, не чекаючи якихось проривів на міжнародній арені. В осяжній перспективі Росію не буде істотно обмежено в доходах від торгівлі нафтою і газом. Звісно, якщо цього не зроблять світовий ринок і ОПЕК, але це не гарантовано. Тож доведеться нам воювати далі з усвідомленням того, що буде саме так, а ніяк не інакше.
Про позитиви. Зафіксуємо, що Путін перспективи жорстких санкцій «від Трампа» явно злякався. Підтвердження тому – спонтанний, тобто абсолютно непідготовлений візит спецпосланця Дмитрієва до США. Як ми і прогнозували, візит закінчився повним пшиком і минулий тиждень дав тому кілька підтверджень. Власне, достатньо одного: Дмитрієв «погуляв» по вашингтонських коридорах, із впливових осіб не зустрівся ні з ким і повернувся ні з чим.
Втім, Путін не заспокоївся і налаштував на поїздку до Трампа ще й угорського прем’єра Орбана. Мета була та сама: відмовити американського президента від рішучих кроків, щоби забезпечити Путіну ще грошей, аби він зберігав можливість терзати цивільне населення в Україні. Чи вдалася Путіну місія його вірного васала? Скидається на те, що знову – ні. Орбан сподівався зустрітися з Трампом наприкінці минулого тижня, але стало відомо, що в Білому домі його чекають не раніше 7 листопада, а у «винятках» для Угорщини при застосуванні санкцій Орбану практично відмовлено вже.
Обнадійливо на цьому тлі виглядає й непристойна якась метушня з традиційним російським шантажем. Спочатку на адресу Європи і США сипалися погрози і здійснювалися кроки в напрямку начебто ескалації. Генерал Герасимов доповів Путіну про випробування «Буревестника» – крилатої ракети з використанням ядерної технології. Кажуть, що цей «Бур» пролетів 14 000 км. Правда, невідомо звідки він летів і куди. Потім говорили про «Посейдон» – торпеду теж з ядерним двигуном. Вона представлена як «невразлива», але з чого це витікає не сказано нічого. Нарешті, було заявлено про рішення розмістити ракети середньої дальності «Орешнік» з можливістю нести ядерний заряд практично на кордоні Білорусі з Україною.
Ракета 9М729 / Фото з відкритих джерел
Очікуваного в Кремлі ефекту ці лякалки не дали. А от інформація про обстріли України ракетами 9М729 – це серйозно. Саме через засекречену Москвою розробку цієї ракети, яка є версією «Іскандера», здатною нести ядерну боєголовку, США у 2019 році вийшли з Договору про обмеження ракет середньої дальності. А тепер, згідно з повідомленням Reuters виявилося, що після «вікопомних» перемовин в Анкориджі Росія 23 (!) рази гатила ними по Україні. Ми не будемо прислухатися до конспірології – чи то Трамп особисто це дозволив, чи Путін так зрозумів пишний прийом і червону доріжку до свого літака і вирішив, що може знову принизити президента США, але факт залишається фактом. Тож, схоже, заява Пентагону, що у них є «Томагавки», які вони можуть передати Україні без шкоди для обороноздатності США, напряму пов’язана з цими 9М729. Остаточне рішення за президентом Дональдом Трампом. І таке «рішення» вже є. Спілкуючись із журналістами на борту президентського літака, Трамп сказав що зараз він Україні «Томагавків» не дасть, але «не виключає цього» в майбутньому. Тобто знову повторив прийом з бородатого одеського анекдоту – нехай тепер він (тобто Путін) боїться.
…Втім, Трамп не злякався не тільки рашистського шантажу, але й конкретної ескалації, а ще й наказав своєму міністрові війни Піту Гегсету підготувати випробування ядерних зарядів. Мовляв, давненько ми не перевіряли свій стратегічний потенціал. Подивимося тепер коли й де американці проведуть випробування, враховуючи обмеження, які діють у цій сфері вже більше 60-ти років. Це остаточно фіксує світ в атмосфері Холодної війни.
Треба було оцінити, з якою швидкістю зреагував на таку новину прессекретар Пєсков: російські випробування не були ядерними! Це очевидний переляк і, як кажуть експерти, спричинений він тим, що Росії вже нема чим відповісти на подібну ескалацію. А нам відповісти Пєскову можна було б так: як це не були ядерними? А «Буревестник» – це не ядерна небезпека, не такий собі летючий «міні-Чорнобиль»? А «Орешнік» (який може нести ядерний заряд) у точці, звідки ця ракета може дістати до будь-якого міста у вільній від рашизму частині Європи? Це як? Тут варто згадати, що у 80-ті саме розміщення в європейській частині Союзу ядерних ракет середньої дальності призвело до критичного пришвидшення гонки озброєнь, яке в комплексі з іншими чинниками (падіння цін на нафту, програна війна в Афганістані) і призвело до краху попередньої версії російської імперії.
Уже кілька днів ситуація в Покровську в центрі уваги вільного світу і переживань українців. Чи вдасться Силам оборони стабілізувати ситуацію в місті і навколо нього? Інформації, якій можна довіряти, надходить дуже мало. Але від цього залежить багато. Якщо так і буде, це означатиме остаточний крах міфу про те, що рашистського агресора зупинити неможливо. Молимось за наших, допомагаємо Силам оборони хто чим може.
Сергій Тихий, Київ
Перше фото: Official White House
Новини з передової